sudor anglicus, анг. sweating sickness) – інфекційна хвороба неясної етіології, яка часто закінчувалася смертельним результатом протягом кількох годин з моменту появи перших симптомів, кілька разів відвідувала Європу (насамперед тюдорівську Англію) у 1485—1551 роках.
Загадкова епідемія, що захопила Англію та Європу в XV-XVI століттях і увійшла в історію під назвою «англійська пітлива гарячка» або, двома словами, «англійський піт» (від лат. sudor anglicus). Вперше захворювання було зафіксовано на початку правління першого монарха із династії Тюдорів Генріха VII.
Гарячка ж давнь називали хворобливий стан, що супроводжується високою температурою, ознобом. Наприклад, жовтою гарячкою (або лихоманкою) називали місцеву інфекційну хворобу Антильських островів та південного берега США, що супроводжується ознобом, головним болем, нудотою та пожовтінням шкіри.