Синдром Прадера–Віллі (СПВ) є генетичним захворюванням, головними симптомами якого є важка гіперфагія, що призводить до вираженого ожиріння, затримка росту, характерні зовнішні особливості, складності в навчанні, поведінкові та психіатричні проблеми.
Тривалість життя хворих може досягати 60 років та більше. Нерідко у таких дітей розвивається цукровий діабет. Синдром Прадера–Віллі є вродженою генетичною аномалією і, отже, може бути вилікуваний.
Синдром Прадера — Віллі є вродженою генетичною аномалією; В даний час специфічні способи лікування не розроблені. Однак деякі лікувальні заходи підвищують якість життя людей з синдромом.
Діагностика синдрому Прадера–Віллі проводиться в основному за допомогою гібридизації флюоресцентної in situ (FISH) та серійної порівняльної геномної (array CGH). Рідше використовують полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) для визначення батьківського походження хромосоми 15 або аналізу метилювання послідовностей ДНК.