Rusini) – група східнослов'янського населення, що компактно проживає на заході України (Закарпаття), сході Словаччини (Пряшівська Русь), у південно-східній Польщі (Лемківщина), на північному сході Угорщини, північному заході Румунії (Марамарош), а також у сербській Воєводині та хорватській Славонії; великі русинські діаспори.
мешканець Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої православного віросповідання, українець чи білорус ◆ Немає прикладу вживання (див. рекомендації). житель Західної України (Галиції) під владою Австро-Угорщини у XIX – поч. XX ст., те саме, що русняк; українець, малорос ◆ Немає прикладу вживання (див.
Русинський мова (самоназви: русинський мова, руська бісіда, руснацький мова, російська мова) або русинські мови – сукупність різнорідних діалектних та літературно-мовних утворень, що існують або існували серед русинів як на їхніх споконвічних землях у Закарпатській області України, східній Словаччині та Лемківщині на …
Етнонім «русини» — перша самоназва українського народу, яка пізніше з певних причин змінила самоназву, до того ж не так давно. Вперше етнонім «русь» (збірний), в однині — «русин», Фіксується в «Повісті временних літ» під 911-912 рр.. у договорах князя Олега з Візантією.