Інше обмеження полягає у забороні співу. Виняток становлять лише народні пісні, жіночі ансамблі та хори, за умови, що там не буде чути окремого жіночого голосу. Жінкам також заборонено танцювати у присутності чоловіків.
Жінки і дівчата по всьому Ірану спалюють на камери хіджаби та стрижуть волосся. Слідом за ними на знак солідарності те саме роблять жінки по всьому світу від Сирії до Франції (і навіть ті, хто носить хіджаб добровільно).
Звертаючись до незнайомої літньої жінці вживають mādar або mādar-jān («мама, дорога мама»), до знайомої чи рідної бабусі: nane (літер. «мама, матінка, бабуся», «няня»). Відомо, що у південних областях Ірану, а також у сільській місцевості до літньої жінці звертаються dā або de («матінка, бабуся»).