При тривалості курсу лікування більше 10 днів слід контролювати кількість формених елементів крові. При відхиленнях від норми цих показників слід відмінити препарат. У пацієнтів, які потребують обмеження споживання натрію, слід брати до уваги вміст натрію в цефотаксимі натрієвої солі (48,2 мг/г).
Тривалість інфузії становить 50-60 хв. Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити в 8 мл стерильної води для ін'єкцій. Ін'єкція розчину повинна проводитися повільно протягом 3-5 хв, оскільки можливий розвиток загрозливих для життя аритмій при введенні. цефотаксиму через центральний венозний катетер.
Дорослим та дітям старше 12 років (з масою тіла 50 кг і більше): звичайна рекомендована доза становить 1-2 г цефотаксиму кожні 12 годин (в середньому 3 г/добу) внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в). У тяжких випадках добова доза може бути збільшена до 12 г.
Цефотаксим призначають при інфекціях, викликаних чутливими до нього мікроорганізмами: інфекціях нижніх відділів дихальних (бронхіти, пневмонії, плеврити, абсцеси) та сечовивідних шляхів; нирок; інфекціях вуха, носа, горла (ангіни, отити, за винятком ентерококових); при септицемії; ендокардит; інфекціях кісток та …