територія Російської імперії була поділена на 8 Великих губерній (Московська, Інгерманландська (з 1710 р. Санкт-Петербурзька), Архангелогородська, Київська, Смоленська, Казанська, Азовська, Сибірська).
В другій половині XIX – початку XX століття було утворено 20 областей – адміністративних одиниць, що відповідають губерніям.
За «Загальною губернською установою» керувалися на 1913 рік 49 губерній: (Архангельська, Астраханська, Бессарабська, Віленська, Вітебська, Володимирська, Вологодська, Волинська, Воронезька, Вятська, Гродненська, Катеринославська, Казанська, Калузька, Київська, Ковенська, Костромська, Курляндська, Курська, Ліфляндська, …
Зі складу Київської губернії була виділено Білгородська, з Петербурзької – Новгородська. Усього після реформи 1727 року в імперії налічувалося 14 губерній та близько 250 повітів. Потім настав тривалий період відносної АТД стабільності. Лише у 1744 році були утворені Виборзька та Оренбурзька губернії.