Основна фаза насильницького переселення відбулася протягом неповних трьох діб, розпочавшись на світанку 18 травня 1944 і закінчившись о 16:00 20 травня. За даними Національного руху кримських татар, всього із Криму депортували 238500 осіб, з яких 205,9 тисячі, тобто 86,4% становили жінки та діти.
Під час головної хвилі депортації виселено близько 200 000 кримських татар, для перевезення яких було використано 70 ешелонів. При переїзді загинули близько 8 000 осіб, більшість з яких – діти та люди похилого віку. Найпоширеніші причини смерті – спрага та тиф.
У телеграмі НКВС з ім'ям Сталіна було зазначено, що виселенню зазнало 183 155 людина. За офіційними даними, повідомленими Берією з Ташкента, в дорозі загинула 191 людина. За даними сучасних дослідників, лише за час транспортування від голоду та хвороб у потягах загинуло не менше 8 тисяч кримських татар.
з Криму було депортовано греків – 15 040, болгар – 12 422, вірмен – 9 620. Їх направили до Башкирської та Марійської АРСР, Кемеровської, Молотівської, Свердловської, Кіровської області (РРФСР), а також до Гуріївської області Казахстану. Розселення кримських греків-спецпереселенців у 1944 році по районах СРСР.