У 1915 році в поліетнічній імперії Османа проживало близько 1,5 млн вірмен. У ході геноциду загинуло щонайменше 664 тис. вірмен.
Геноцид почався за 20 років до всіх відомих подій квітня 1915 року, коли за підтримки Англії та Німеччини турецький султан Абдул Гамід II озброїв курдські кочові племена та дозволив їм безкарно грабувати та вбивати вірменське та грецьке населення Османської імперії.
Так, за підрахунками Климента Арутюняна, за батьківщину боролися 600 тисяч вірмен, понад 200 000 з яких загинули на фронті. У перші роки війни також почалося формування національних та міжнародних дивізій, які надалі відіграли найважливішу роль Великій Перемозі.
Основними організаторами геноциду вважаються лідери младотурків Мехмед Талаат-паша, Ахмед Джемаль-паша та Енвер-паша, а також керівник «Особливої організації» Бехаеддін Шакір. Одночасно з геноцидом вірмен, в Османській імперії мали місце геноцид ассірійців та геноцид понтійських греків.