У російській мові до м'яким відносяться згодні [п'], [б'], [т'], [д'], [ф'], [в'], [с'], [з'], [ч'], [ш̅'], [ж̅'], [к'], [г'], [х'], [j], [м'], [н'], [р'], [л']. Більшість із них утворюють пари з твердими згодними: [П] – [П'], [Б] – [Б'] і т. д. Непарними є лише м'які приголосні [ч'], [ш̅'], [ж̅'], [j].
Все просто, в алфавіту крім літер є ще й два знаки, які використовуються для вказівки м'якості або твердості звуку – це "ь" та "ъ" знаки.
Якщо після приголосного стоять літери, що позначають твердість звуку (а, о, у, ы або е), він буде твердим, а якщо літери, що позначають м'якість (я, е, е, ю, і або ь) – м'яким.