За своє життя Фройд написав та опублікував величезна кількість наукових праць – Повне зібрання його творів складає 26 томів.
Він відмовляється від гіпнозутому, що той спрямований на зняття симптомів, а не на усунення причин розладу. Він жертвує дружбою з Йозефом Брейєром, який не поділяв його погляди на сексуальну етіологію істерії. Коли наприкінці ХІХ століття Фрейд заговорить про дитячу сексуальність, пуританське суспільство відвернеться від нього.
Класичний фрейдизм багато критикували через те, що поведінка людини пояснювалося переважно інстинктивними мотивами (насамперед, статевим інстинктом), причини неврозів Фрейд бачив у придушенні цих інстинктів, а висловлені ним ідеї дитячої сексуальності на той час взагалі звучали екстремально.
Фройд виділяв наступні стадії психосексуального розвитку: оральна стадія – від народження до півтора року; анальна стадія – від півтора до трьох років; фалічна стадія – З трьох до 6-7 років; латентна стадія – з 6 до 12-13 років; генітальна стадія – З початку пубертатного періоду приблизно до 18 років.