Приблизно 600 року до зв. е. датується давньогрецьке зображення гри, яка, можливо, називалася керетизеїн (κερητεειν), тому що в неї грали з рогом або схожою на ріг палицею керас (kéras, κρρας). У Внутрішній Монголії даури грає бейкоу, гру, схожу на сучасний хокей на траві, вже близько 1000 років.
3 березня 1875 року у Монреалі на ковзанці «Вікторія» провели перший хокейний матч, інформацію про який було зафіксовано в монреальській газеті «Montreal Gazette». Кожна з команд складалася із дев'яти осіб. Грали дерев'яною шайбою («шинні»), а захисне екіпірування запозичили з бейсболу.
Саме в Канаді замість м'яча почали використовувати шайбу, що спростило гру та додало їй масовості. Новий спорт став настільки популярним, що вже у 1886 році року відбувся перший офіційний матч між командами військового коледжу Кінгстона та університету Монреалю. В тому ж року було видано перші офіційні правила.
хокей з шайбою у Канаді був обов'язковою грою всім спортивних свят. У 1877 році кілька студентів монреальського університету Макгілла винайшли перші сім хокейних правил. У 1879 р. канадець УФ. Робертсон сформулював правила хокею, і тоді була запропонована для гри гумова шайба.