На 1 вересня 1939 року (початок Другої світової війни) вермахт мав у своєму розпорядженні 3190 танками, з них Pz Kpfw I – 1145, Pz Kpfw II – 1223, Pz Kpfw 38 (t) – 219, Pz Kpfw III – 98, Pz Kpfw IV – 211, командирські – 211 вогнеметні – 3, штурмових знарядь – 5.
У Гітлера не було навіть і 100 000 танків. У нього не було ні 72 000, ні 24 000. На 22 червня 1941 на Східному фронті Гітлер мав 3350 танків. Усього у Вермахті танків було трохи більше, але вони були зайняті на інших фронтах, тому ми їх враховувати не можемо.
Ця кількість становила, за різними джерелами, від 10 639 до 10 917 бойових машин.
Найбільші втрати були зазнані у 1943 та 1944 роках – 47200 танків і САУ (1943 року через тимчасову якісну перевагу німецькою бронетанкової техніки, що особливо виявилося в битві на Курській дузі, і в 1944 через широке використання німцями нових, революційних засобів протитанкової боротьби).