Філософським новаторством К. Маркса та Ф. Енгельса стало матеріалістичне розуміння історії (Історичний матеріалізм). Також Марксом та Енгельсом виділяються та розробляються такі поняття: а) засоби виробництва, б) відчуження, в) додаткова вартість та г) експлуатація людини людиною.
Центральним поняттям філософії марксизму як вчення про діалектичний процес є поняття загальності розвитку на основі законів переходу кількісних змін у якісні, заперечення заперечення та єдності та боротьби протилежностей.
У сучасному маркознавстві панує думка, за якою Маркс розуміє сутність людини лише як «сукупність суспільних відносин».
Філософія Маркса базується на тлумаченні суспільного життя як практичного. Це філософія людського буття як діяння Онтологічний її аспект – інтерпретація дійсності як дана людина у формах практичної діяльності. Це онтологія незавершеного людського світу та самої людини в ньому.