Неослабна сила музики Шопена — насамперед у красі та різноманітності її мелодики. Композитор значно збагатив і всі інші елементи музичної мови, надавши образності, виразності самій манері фортепіанного викладу (фактурі), що особливо помітно в його етюдах.
Музика Шопена відрізняється артистизмом, одухотвореністю, тонкістю. Він не любив Бетховена. Шопен створив свій фортепіанний стиль, у якому поєднується і віртуозність, і тонкий, глибокий ліризм. Він створив нові типи звучання фортепіано, новий колорит звучання фортепіано, нова техніка у педалі.
Чуттєвість творів Шопена пов'язують з особливостями його натури, безліччю переживань, що випали композитора, – скорботою і радістю, сумом, тривогою, захопленням.
Шопен, Фрідерік
| Фрідерік Шопен | |
|---|---|
| Роки активності | з 1817 |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | ноктюрн, балада, етюд, мазурка, вальс, полонез, експромт, прелюдія та ін. |
| Автограф |