На горизонтальній осі аудіограми відмічені частоти, що відповідають частотам аудіометра в діапазоні від 125 до 8000 Гц. Тони у діапазоні 125 -1000 Гц прийнято вважати низькими частотами, у діапазоні 2000 – 8000 Гц – високими. На вертикальній осі аудіограми відзначені рівні звукового тиску тонів у дБ ПС.
Пацієнт надягає навушники, в які подаються слухові сигнали різної природи, сили та частоти: спочатку одночасно на кожне вухо для перевірки загальної гостроти слуху, потім на кожне вухо окремо для діагностики однобічної приглухуватості. Результат перевірки відображається на графіку.
Якщо графік аудіограми лежить у діапазоні від 0 до 25 дБ за всіма досліджуваними частотами, то вважається, що у людини нормальний слух. Якщо графік аудіограми спускається нижче, це патологія. Тяжкість патології визначається ступенем приглухуватості.
Порядок проведення мовної аудіометрії Процедура проводиться у спеціальному приміщенні, захищеному від сторонніх звуків. Звук подається в динамік або через навушники. Пацієнт повторює почуті слова, вимовляє їх у спеціальний мікрофон. Характеристики звуку змінюються за допомогою спеціального приладу – атенюатора.