«Ми» — роман-антиутопія Євгена Замятіна, написаний у 1920 року. У СРСР не друкувався до 1988 року як «ідеологічно ворожий» та «наклепницький» твір. Вплинув на творчість багатьох відомих письменників XX століття, у тому числі на Олдоса Хакслі, Джорджа Оруелла, Курта Воннегута та Володимира Набокова.
По російськи роман «Ми» вперше був виданий празьким журналом "Воля Росії" Журнал, що випускався спочатку в Празі, а потім у Парижі з 1920 по 1932 рік. До 1924 року виходив щотижня, потім щомісяця.
Роман, написаний у 1920 році, був заборонений на батьківщині письменника, бо сам сюжет, опис Єдиної Держави більше схожий на карикатуру «світлого комуністичного майбутнього». Твір, що став відомим в Америці та Європі, було опубліковано у Росії лише 1988 року.
Замятін написав «Ми» протягом 1921-1922 років у Петрограді, сподівався його опублікувати. Декілька разів анонсувалося видання. Проте в жодному видавництві, в жодному журналі на початку 1920-х років цей роман так і не був опублікований. Перша публікація роману була за кордоном, в Америці, 1924 року англійською.