Знову впровадження 11-річного терміну навчання почалося в 1986 році, коли вперше було набрано класи, розраховані на цей термін. Ці класи були експериментальними, але вже наступного, 1987 року 11-річне навчання було закріплено у нормативних документах.
У 1959 року Верховна Рада Казахської РСР ухвалила Закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям та подальший розвиток системи народної освіти в Казахській РСР». Відповідно до нього школи з 1962-1963 років почали переходити на 8-річний період навчання. Трудові політехнічні школи перейшли на 11–літнє навчання.
1958 року Верховна Рада СРСР ухвалив закон «Про зміцнення зв'язку школи з життям та подальший розвиток системи народного освіти в СРСР», на основі якого замість загального обов'язкового семирічного освіти було введено загальне обов'язкове восьмирічне утворення, завершене повсюдно 1962 року.
У 1930 р. ЦВК та РНК СРСР ухвалили постанову «Про загалом обов'язковому початковому навчанні», що узаконило обов'язкове навчання дітей обох статей віком від 8 до 15 років в об'ємі чотирирічного курсу початкової школи.