У післявоєнний період чисельність міського населення різко зросла і для вирішення «квартирного питання» 1958 році ЦК КПРС та Радмін дозволили створення житлово-будівельних кооперативів (ЖБК). Завдяки ухваленню постанов Ради Міністрів СРСР «Про індивідуальне та кооперативне житлове будівництво» (1962 р.
Старт дали ухвалені у лютому 1987 року постанови Ради міністрів СРСР №№ 160, 161 та 162 про створення кооперативів з побутового обслуговування населення, виробництва товарів народного споживання та у сфері громадського харчування.
3. Продаж кооперативної квартири була дозволено. Але при покупці члени кооперативу мали перевагу, так як ціна була незмінною та заборонена була продаж, дозволена тільки СПЕКУЛЯЦІЯ, і з погляду грошей не було різниці, кому квартиру продавати.
за ціною квартири в житловому кооперативі приблизно 3000 рублів і початковому внеску в третину вартості, таку розкіш міг дозволити собі далеко не кожен житель країни Рад.