Перші супутники робили з алюмінієво-магнієвого сплаву, а потім стали створювати з титанового. У XXI столітті метали все частіше замінюють вуглепластиками – композиційними матеріалами, що складаються з вуглецевих волокон та полімерних смол.
Інженер аерокосмічних систем займається розробкою механізмів космічних апаратів та обладнання: штучних супутників, ракети, наземної апаратури для управління їх польотом.
Середній термін життя супутника на орбіті 10 років, а деякі “доживають” до 15 років (переважно супутники іноземного виробництва). 190-230 млн. доларів стоїть будівництво та висновок супутника на геостаціонарну орбіту.