Норвезька мова (самоназва: norsk [nɔʂːk]) – мова німецької гілки, якою говорять в Норвегії. Історично норвезька найближча до фарерської та ісландської мов, проте завдяки значному впливу датської мови та деякому впливу шведської, норвезька близька цим мовам.
На телебаченні та по радіо можна чути дикторів, які говорять як на діалекті Осло, так і на діалекті Бергена, вельми специфічному, а також будь-якому іншому. Ходить жарт, що діалектів у Норвегії більше, ніж самих норвежців.
| Вітання, загальні вирази | |
|---|---|
| Вітаємо, Привіт | Халлу, хей |
| Ні | Най |
| Я | Яай |
| Ти | Дю |
Загалом можна сказати, що Норвезька мова трохи важче англійської, але простіше німецької. Як і всі німецькі мови, норвезька дуже логічний, у реченнях важливий порядок слів, певна послідовність думки. До речі, це непогано дисциплінує розум, водночас і дозволяючи оцінити свободу рідного мови.
Там всього за вісім кілометрів від норвезько-російського кордону знаходиться "російська столиця Норвегії– місто Кіркенес з населенням три з половиною тисячі осіб, з яких приблизно 10% – російські або російськомовні люди, вихідці з великої сусідньої країни.