Для кумицького та лезгінського хінкалу тісто розкочується тонкими листами, він чимось нагадує бешбармак. Зазвичай хінкал їдять руками. Шматки вареного тіста вмочують у соус, їдять уприкуску з м'ясом і запивають бульйоном. Деякі використовують вилку та ніж, але, кажуть, від цього втрачається правильний смак страви.
Слово «хінкалі», як та інші слова, запозичені з грузинського у початковій формі, не схиляється. Тому правильно говорити: «ресторан з хінкалі», «вечеря з хінкалі» та «мрії про хінкалі».
Аварський хінкал Коли тісто звариться, кожен проколюють зубочисткою, щоб не здувся.