Їдять шпик, зрізавши шкірку, зчистивши надлишки солі та прянощів і порізавши його на тонкі скибочки. Обсмаживши шматочки шпику, одержують шкварки, витоплений свинячий жир називається смалець.
Шпик засвоюється швидше і легше, ніж, наприклад, теж багаті на жири вершкове масло і м'ясо. У сала набагато більше корисних властивостей, ніж (як ми звикли вважати) шкідливих. Воно містить вітаміни А, Е, F, Д, С, В, мікроелементи (фосфор, калій, натрій, магній), антиоксиданти, незамінні жирні кислоти.
Сало – більш загальне поняття, яке включає у собі, зокрема, шпик. Існує і міжнародна класифікація, за якою сало – харчовий продукт завтовшки не більше 15 мм, шпик більш щільний виріб, його товщина перевищує зазначений показник.
Солоний свинячий шпик М'ясний шпик є шаром підшкірного свинячого сала, яке солять або коптять, тому до складу шпику входять лише сіль, сало та спеції — наприклад, часник, лавровий лист, чорний перець та паприка. Існують різні види шпику – Залежно від частини туші, з якої беруть сало.