У 1970-х роках ПАР розпочала розробку ядерної зброї у співпраці з Ізраїлем і в 1975 році спорудила шахти для випробування вибухового пристрою в пустелі Калахарі. Усього було зібрано шість зарядів. Основним засобом доставки було обрано літак «Канберра», також велася розробка МБР.
У середині 1990-х Ізраїль замовив у Німеччині три спеціально сконструйовані підводні човни, які були доставлені в Ізраїль у 1999 та 2000 роках. Про оснащення їх ракетами з ядерними боєголовками вперше стало відомо у червні 2002 року з книги, опублікованої видавництвом Carnegie Endowment.
"Батьком" французької ядерної бомби став Бертран Голдшмідт, який працював з Марією Кюрі і брав участь у Манхеттенському проекті. 13 лютого 1960 року Франція провела своє перше ядерне випробування на полігоні в Алжирі. Надалі у зв'язку з здобуттям цієї колонією незалежності Франції довелося переносити полігон.