Похоронно-поминальний комплекс хрещених татар відповідає православній традиції: померлого обмивають відразу після смерті, відспівують у церкві, ховають у труні на 3-й день.
Поминки здійснюють у день поховання, а також на 3-й, 7-й, 40-й та 51-й дні смерті. На церемонії не можна голосно плакати, відкрито демонструвати свою скорботу – все це може завдати душі померлого муки. Починають поминки читанням сур Корану і роздачею садка, що зібрався. Їжа на поминках має бути халяльною.
Традиційна могила татар-мусульман теж цілком така ж, як і інших мусульман в інших регіонах: це яма, в стінах якої робляться горизонтально орієнтовані ніші, в які і ховаються загорнуті в кафан тіла без труни – причому таким чином, щоб покійний був повернутий до Мекки.
Поки що на цвинтарі ховають небіжчика, жінки, що залишилися в будинку, читають суру мульк, подають милостиню бідним і миють світлиці. У могилі робиться бічна ніша, в яку тіло, знявши з лубка, кладуть на правий бік обличчям до Мекки. Нішу закладають непаленою цеглою у вигляді склепіння або печі.