Коріння та листя кульбаби до початку цвітіння наполягають у холодній воді протягом години і п'ють при недокрів'ї, туберкульозі легень, цукровому діабеті, серцебиття, захворювання печінки, жовчного міхура, при геморої. Масляний настій трави кульбаби (олія кульбаби) застосовують зовнішньо при опіку вогнем.
Кульбабою лікують панкреатит, гіпоацидний гастрит (з ослабленою секрецією), каміння в печінці, гепатит, запори та геморої, коліт та ентерити, метеоризм. Респіраторні захворювання. Трава має потогінну, жарознижувальну дію, її можна, можливо пити у разі підвищення температури.
Приймають внутрішньо по 1/4-1/3 склянки 3-4 десь у день 30 хвилин до їжі. Перед вживанням відвар рекомендується збовтувати.
Коріння його використовуються як жовчогінний та сечогінний засіб. Корінь кульбаби відомий зміцнююча та оздоровлююча печінка. Настоянка з кореня кульбаби збуджує апетит, має спазмолітичні, проносні та кровоочисні властивості.