На відміну від більшості інших пластинчатоусих жуків скарабеї літають, майже не піднімаючи надкрил, приблизно так, як деякі бронзування (Cetoniinae) і гною з роду Gymnopleurus (Scarabaeinae), хоча у скарабеїв і немає спеціальних вирізок на боках надкрил.
Скарабеєв можна назвати невинними жуками-гнойовиками. Єдиною «небезпекою» може бути неприємний запах, оскільки скарабеї перекочують гній.
Більшість із них зайняті корисною справою: удобрюють ґрунт, знищують паразитів і навіть відіграють певну роль у зменшенні викидів тепличних газів. Більше того, далеко не всі вони їдять гній! У стародавньому Єгипті зображення жука–скарабея (скарабеї – з того ж сімейства гною, з пластинчатоусих – Прим.
У єгипетській міфології скарабей шанувався як священне комаха богів Сонця і вважався символом творчої сили Сонця, відродження у потойбіччя. Рух скарабея з кулькою гною зі сходу на захід символізує народження та рух Сонця на небосхилі.