Розводили луг (його використовували замість мила), робили яєчний розчин (старовинний «шампунь»), заварювали віники. Перед тим як милися у російській печі, закривали дошками чи соломою плиту, на яку треба було забиратися, щоб залізти всередину. І приступали до миття.
Королева Іспанії Ізабелла Кастильська (кінець XV ст.) зізнавалася, що за всю життя милося всього два рази – При народженні та в день весілля.
Більшість європейців, навіть знатних, милися один раз у житті: при хрещенні. Церква забороняла купатися, щоби не змити «святу воду». У палацах панував сморід від немитих тіл, яке намагалися глушити духами та пахощами. Вважалося, що через водні процедури люди хворіють.