Крім того, ім'я божества вводить нас у коло розгорнутих сюжетів східнослов'янської чарівної казки: Карачун – це одне з найменувань Кощія Безсмертного». Тобто, за Олексієвою, Кощій — це бог смерті від холоду, і бог, чи, скоріше, демон, дуже древній.
У фольклорі — злий чародій і некромант, смерть якого «захована» в кількох, вкладених одна в одну, чарівних тварин і предметах: «На морі на океані є острів, на тому острові дуб стоїть, під дубом скриня зарита, у скрині — заєць, у зайці – качка, у качку – яйце, у яйці – голка, – смерть Кощія».
У фольклорі Кощій знайшов безсмертя, сховавши свою смерть у яйці. Наш герой стає безсмертним завдяки Мей, яка віддала своє життя і чарівну силу заради спасіння коханого».