Верба цвіте пізніше, її квіткові бруньки дрібніші, не такі виразні, хоча теж пухнасті. Але головна відмінність – вони, на відміну від верби, мають золотисто-оливковий або золотисто-жовтий колір. Отже, ще раз – головне: верба зацвітає у безлистяному стані, верба – коли дерево вже вкрите листочками.
Освячені гілки вдома кладуть біля ікон. Існує традиція хвилювання ними дітей та дорослих членів сім'ї зі словами: «Не я б'ю, верба б'є!» або «Верба хльост, бий до сліз!». Люди вірять, що ритуал допоможе очиститися від пристріту та злих духів, залучити здоров'я, силу та достаток.
Верба, символ весни та родючості, стала уособлювати здоров'я, радість та життя. Освяченим гілочкам верби приписували справді чудові здібності. Її цілющу силу давно намагалися поширити на весь навколишній побут. Так, у Вербну неділю пекли спеціальні пироги з пухнастими бруньками.