Основною значимою одиницею мови є слово. Воно є номінативною одиницею, тобто називає поняття.
Фоне́ма (др. -грец. φώνημα «звук») мінімальна сенсорозрізняльна одиниця мови. Фонема немає самостійного лексичного чи граматичного значення, але служить розрізнення і ототожнення значимих одиниць мови (морфем та слів):
До основних одиниць мови відносять звуки мови, морфеми (частини слова), слова, речення. Отже, найпростіша одиниця мови – це фонема, неподільна і сама по собі незначна звукова одиниця мови, що служить для розрізнення мінімальних значимих одиниць (морфем та слів).
Слово є основним номінативною одиницею мови, яка служить для іменування та повідомлення про предмети, процеси та властивості. Лінгвісти дають різні тлумачення слову.