Чукотська мова (екзоетнонім) – Мова чукчів, нечисленного корінного народу крайнього Північного сходу Азії. За даними на 2010 р., більшість чукчів проживає в селищах і кочує по тундрі Чукотського АТ (раніше входив до складу Магаданської обл.); колимські чукчі живуть у Нижньоколимському р-ні Якутії, у с.
Чукотська мова Чукотська мова (застаріла назва – Луораветланський мова, самоназва: ԓыгъораветԓьен йиԓыйиԓ мова чукчів, один з мов чукотсько-камчатської сім'ї
Самоназви – луораветлан («справжні люди»); чаучу («мають оленів») – населення Чукотки та прилеглих територій північного сходу Сибіру. Загальна чисельність – 15,8 тис.
Спочатку чукотський кириличний алфавіт складався з усіх 33 літер російського алфавіту, а також знака Н н для [ŋ]. Недоліком цього алфавіту була відсутність знака позначення увулярного [q]. Знак для його позначення – К'к – був введений в алфавіт наприкінці 1940-х років.