Для розведення порошку використовуємо метиловий спирт. Але зазвичай сама по собі морилка не може стати надійним захистом деревини, тому поверх морилки доведеться накладати лак чи політуру. Захисні морилки відрізняються від звичайних просочень тим, що дозволяють матеріалу дихати.
Морилку можна наносити по-різному: втирати круговими рухами за допомогою тампона та поздовжніми – валиком та пензлем. Витирання надлишків обов'язково виконувати лише вздовж волокон. Щоб уникнути клякс і потік не сильно вмочувати кисть або тампон в розчин.
Перед тим, як працювати морилкою, потрібно позбавити поверхню всіх старих покриттів (якщо вони є). Для цього деревині необхідно пройти процес циклювання та шліфування – це сприяє повному видаленню старого покриття, абсолютному вирівнюванню поверхні.