Померлому миють голову, обличчя, руки до ліктів і ноги до щиколоток. На відміну від інших приводів скоєння вуду, при омиванні покійника рота і носову порожнину промивати не слід, щоб уникнути потрапляння в тіло води. Натомість слід використовувати намочену ганчірку.
Якщо говорити про те, хто має обмити тіло покійного або покійної, то вчені-факихи однозначно стверджують, що чоловікам слідує омивати тіла покійних чоловіків, а жінкам – жінок. Перевага при обмиванні тіл покійних чоловіків мають ті, хто є першорядним у скоєнні похоронної молитви над ними.
Згідно з основними церковними та народними правилами, мити покійника не можна кровним родичам та подружжю, дітям. Вважається, що доторкнувшись до оголеного тіла покійного, рідні спричинять лихо і навіть смерть.