Спосіб отримання синтетичного малахіта полягає в тому, що готують вихідний робочий розчин шляхом розчинення основної вуглекислої міді у розчині карбонату амонію, що містить надмірну мольну концентрацію аміаку по відношенню до молярного вмісту вуглекислоти.
В Росії малахіт відомий на родовищах Уралу, на території СНД зустрічаємо також на Алтаї та в Казахстані (Жезказган). У вигляді великих мас трапляється рідко. У Росії її родовища практично вичерпані.
В природі малахіт утворюється в зоні окислення – у корі вивітрювання мідних руд, що залягають у вапняках або доломітових та вапняних сланцях. Хімічно сильні підземні води просочують мідний колчедан, руйнують його і забирають у нього мідь, з'єднуючи з вугільною кислотою сусідніх вапняків.
У природі необроблений малахіт зустрічається у різноманітних формах: кристали досить рідкісні. Вони мають вигляд тонких голок чи призм; кристали зростаються в кульки, схожі на кульбаби – сфероліти.