Гоголь показує Петербург через звуки та світло. Стук копит, звук коліс, тремтіння мостів, свист снігу, крики візників, політ карет і саней – просто неймовірне миготіння і суєта. У цьому казковому світі Вакулі здається, що оживають навіть удома та дивляться на нього з усіх боків.
Петербург для Гоголя – Місто подвійного буття. З одного боку, він «акуратний німець, який найбільше любить пристойності», діловитий, метушливий, «іноземець своєї батьківщини», з іншого – невловиме, приваблююче прихованою загадкою, місто несподіваних зустрічей та таємничих пригод.
Він приїхав до столиці наприкінці 1828 року і прожив тут близько восьми років. Тут він вступив на службу, був прийнятий до літературних кіл, багато працював над книгами. Гоголь не просто жив і творив у нашому місті – він створив літературний портрет Петербурга XIX століття, зробивши його повноцінним персонажем своїх творів.