ДРУЖЕЛЮБНИЙ, -а, -ое; -бен, -бна, -бно. Пройнятий дружелюбністю; доброзичливий. Доброзичливе ставлення.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | |
|---|---|---|
| чоловік. нар. | ||
| Д. | дружелюбному | |
| Ст. | одуш. | дружелюбного |
| неод. | дружелюбний |
Значення слова «недружелюбний» недружній, -а, -е; -Бен, -Бна, -Бно. Недоброзичливо, що неприязно ставиться до кого-л.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Їм. | гріх | гріхи |
| Р. | гріхи | гріхів |
| Д. | гріху | гріхам |
| Ст. | гріх | гріхи |