Дитина має затиснути передніми зубами кінчик язика і вимовити «и-и-и». «Пісенька голочки». Дитина вимовляє «а-а-а» і водночас «постукує» кінчиком язика альвеолами. Дитина вимовляє «а-а-а», одночасно відкриваючи і закриваючи рота, прикусуючи при цьому кінчик язика.
У фонетиці та фонології сонорними згодні називаються звуки, що виробляються без участі турбулентного потоку повітря в голосовому тракті (такі як [m] і [l]). Також до сонорним відносять апроксиманти, носові приголосні, одноударні та тремтячі.
Так, у групі свистячих і шиплячих звуки ставляться у наступній послідовності: с-сь, з-зь, ц, ш, ж, год, щ. Задзвінчення починається із з і б, надалі від звуку л ставиться звук ж, від б – д від д – т. Послідовність постановки сонорів р і л визначається тим, який звук піддається корекції швидше.
Сонорні звуки – це згодні звуки, при утворенні яких голоси більше ніж шуму. Сонорні звуки не мають пари за глухістю. Парні по глухості/дзвінкості приголосні у сильній позиції змінюють лексичне значення слова, тому вони мають сенсорозрізняльний характер.