Бінокль, -я, м. Ручний оптичний прилад, що складається з двох паралельних зорових труб для розгляду віддалених предметів.
Відповідь чи рішення1. Бінокль (іменник, чоловічий рід, однина, 2 відмінювання) – це словникове слово, написання потрібно запам'ятати, перевірочних слів ні.
Іменник, неживий, чоловічий рід, 2-е відмінювання (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Бінокль (фр. binocle від лат. bini «двоє» + oculus «око») — оптичний прилад, що складається з двох паралельно розташованих і з'єднаних разом зорових труб, для спостереження віддалених предметів двома очима: за рахунок цього спостерігач бачить стереоскопічне зображення (на відміну від зорової труби).