Для приготування розчину для внутрішньовенної інфузії розводять 2 г (1 г+1 г) цефоперазону і сульбактаму в початковому обсязі 6.7 мл одного з наступних інфузійних розчинів: 5% розчин декстрози у воді, 5% розчин декстрози у 0.225% розчині хлориду натрію, 5% розчин декстрози у фізіологічному розчині, 0.9% розчин …20 9
Рекомендується наступний двоступінчастий спосіб розведення: для досягнення концентрації цефоперазона 250 мг/мл у флакон, що містить 1 г цефоперазона, додають 2,6 мл води для ін'єкцій, збовтують до повного розчинення препарату, а потім додають 0,9 мл 2% розчину лідокаїну. Кінцевий обсяг становитиме 4 мл.
Для внутрішньовенного болюсного введення вміст флакона розчиняють в адекватному обсязі 5% розчину декстрози, 0.9% розчину натрію хлориду, 5% розчину декстрози в 0.225% розчині натрію хлориду, 5% розчином декстрози в 0.9% розчині натрію хлориду , та вводять протягом 3 хв; для внутрішньовенного інфузійного введення.
Вміст флакона (1 г) розчиняють у 5 мл стерильної води для ін'єкцій. Отриманий розчин додають до відповідного розчину для внутрішньовенного введення. Максимальна разова доза для дорослих не повинна перевищувати 2 г, для дітей – 50 мг/кг маси тіла.