Олександр Сергійович обожнював свою дружину, у віршах він звертався до неї: «Моя мадонна» Він не міг у ній помилятися, Пушкін був тонким психологом, він відчував людей. Безперечно, Наталя Миколаївна була гідна свого чоловіка, і ми не маємо права засуджувати її.
Пушкін познайомився з юною Наталією Гончаровою у грудні 1828 року на Тверському бульварі, на балу в будинку танцмейстера Йогеля, і незабаром попросив Федора Толстого поїхати до будинку Гончарових, щоб попросити руки їхньої дочки. Відповідь матері була невизначеною: дочка, мовляв, надто молода для заміжжя.
Руки та серця красуні Наталії Гончарової, від якої весь світ був у захваті, Пушкін домагався два роки.
У 17 років Пушкін сильно закохався в сестру одного з ліцейських товаришів – фрейлін Катерину Бакуніну – і цілий рік присвячував їй вірші. Ще однією із сильних закоханостей поета стала 20-річна Амалія Різнич, дружина високопосадовця. Невдовзі вона померла. Зображеннями її профілю усіяно рукопис «Євгенія Онєгіна».