Назва в слов'янській абетці збігається із сучасною — «ю». Походження кириличної літери – Грецька лігатура Iȣ, ιȣ (ΙΟΥ, ιου); для дієслівної форми загальноприйнятої теорії немає. Накреслення в кирилиці походить від йотованої форми літери Ѹ.
Ю, ю (назва – ю) — літера більшості слов'янських кириличних алфавітів (29-а у болгарській, 31-а у білоруській, 32-а у російською та українською; з сербської виключена в середині XIX століття, в македонську, побудований за зразком нового сербського, не вводилася).
Ю — літера у кириличних алфавітах, 32-а літера російського алфавіту. Ю знак японської кани, що використовується для запису одного моря. Ю – Поняття китайської філософії, що означає буття, наявність, присутність; пара до поняття У.