Горошок миють у гарячій, але не киплячій воді, так як нагрівання води вище 90 градусів призводить до збільшення числа горошин, що лопнули. Потім горох охолоджується і потрапляє до банку, що заповнюється рідиною та горошинами не до країв — інакше кришка при стерилізації може зірватися.
Основне консервування зеленого горошку виробляють за його вторинної переробки шляхом теплової стерилізації. Для цього горошок з розсолом фасується в тару, що герметично укупорюється, і піддається тепловій обробці.
Речовина інозитол, яка є в горошку зеленем консервованому, має здатність очищати печінку від жирових відкладень Продукт корисний для профілактики захворювань серцево-судинної системи, здатний знижувати рівень холестерину в крові та зменшувати артеріальний тиск.
Для консервації потрібно вибирати свіжі стручки зеленого горошку, рівномірно забарвлені в зелений колір, з молодими ніжними цукристими зернами. Зрілі та перезрілі стручки непридатні для консервування через наявність у зернах горошку великої кількості крохмалю (крохмальні зерна дають каламутний осад).