Частина мови слова букваря іменник. Початкова форма: буквар (називний відмінок однини). Постійні ознаки: загальне, неживе, чоловічий рід, 2-е відмінювання. Непостійні ознаки: родовий відмінок, однина.
– загальне, неживе, чоловічого роду, 2 відміни; н. п. – вжито у формі однини, родового відмінка.
Без букваря – це іменник, т. к. позначає предмет і відповідає на питання без чого? Початкова форма: буквар.
тж.: букварі, букваря, букварів, букварю, букварям, букварем, букварями, букварі, букварях….буквар
| літер | – Корінь |
|---|---|
| ар | – Суфікс |
| (0) | – нульове закінчення |
| буквар | – Основа слова |