Оцінку виробляють за формулою Q = G×c×Δt, де G — витрата теплоносія в кілограмах на годину, c — теплоємність теплоносія в Дж/кг*град, а Δt — різниця температур середовища на вході та виході. Формула застосовна і до нагріваючої, і до сторін, що нагрівається.
Він розраховується за такою формулою: Теплова потужність (Р, кВт). P = m * cp *δt, де m – витрата середовища, cp – питома теплоємність (для води, нагрітої до 20 градусів, дорівнює 4,182 кДж/(кг *°C)), δt – різниця температур на вході та виході одного контуру ( t1 – t2).
Для вибору теплообмінника необхідно знати:
- Потужність процесу теплообміну. …
- Джерело тепла. …
- Максимальна робоча t, температурні графіки джерела тепла та системи-споживача.
- Схема приєднання ГВП.
- Тип середовища: відомості про середовище, що гріє і нагрівається (t на вході і виході, втрати тиску і витрата середовища).
Q = F‧k‧Δt, де:
- Q – розмір теплового потоку, Вт;
- F – площа робочої поверхні, м2;
- k – коефіцієнт передачі тепла;
- Δt – різниця між температурами носіїв на виході в апарат та на виході з нього. Також величина називається температурним тиском.
Jul 18, 2018