9 серпня 1965 року Сінгапур стає незалежною державою. Представивши перед житловою кризою та високим рівнем безробіття, Сінгапур розпочав програму модернізації, яка була націлена на розвиток промислової галузі. Будувалися великі масиви соціального житла, вкладалися значні кошти на освіту.
Економіка Сінгапура залежить від експорту продукції, особливо у таких галузях як побутова електроніка, інформаційні технології, фармацевтика та фінансові послуги. Важливу роль економіці країни грають транснаціональні корпорації. Економіка Сінгапура є однією з найбільш відкритих та вільних від корупції економік.
Реформи Якщо говорити по суті, то Сінгапур став багатим країною завдяки своєму керівництву в особі Лі Куан Ю та його «буржуазних друзів». Він відразу після здобуття влади запровадив жорстку економічну, а іноді й людську тиранію. Оскільки вважав, що насильство є дуже дієвим, про що він пізніше написав в автобіографії.
Сінгапур постійно лідирує у різних рейтингах: 1 місце щодо розвитку бізнес-середовища, легкості ведення бізнесу та роботи електронного уряду; 2 місце з розвитку інформаційних технологій та загальної конкурентоспроможності; 3 місце у рейтингу конкурентоспроможності IT.