Чекушка, мерзотник, чарка, штоф або чверть – ці назви щедро розсипані в російській класичній літературі, без них не з'явилися б багато прислів'їв та приказок. До революції горілку називали «казеня». І не лише тому, що виробляти її могла за законом лише держава.
Примітно, що після революції, коли 1924 року скасували сухий закон, народ придумав сучасну градацію горілчаної тари: 100-грамова тара називалася "піонером", чекушка – "комсомольцем", а повноважна пляшка – "Партійцем".
З введенням метричної системи слово «четушка», втративши смислове наповнення, перетворилося на відому «чекушку» («четвіртинку») і «чіток» (горілки), що становить 0,25 літра і за об'ємом приблизно їй дорівнює.