Озброєння лицаря становили спис, меч, бойову сокиру. Пізніше було придумано безліч різновидів зброї. Поступово в лат стали заковувати не тільки лицаряале його коня. Лицар, що розігнався, в повному обладунку, як танк, міг протаранити стрій піхотинців.
До XIV століття їхнє невільне походження взагалі було забуте. Це ставало проблемою, тому що перехід з нових верств неозброєного населення до стану лицарів було зупинено у XII столітті.
Гульфіки у обладунків часто робили величезними. Прикривали ж пахвинну зону від стріл та копій лицарі зовсім іншим чином – за допомогою спідниці з металевих пластин. Вона ж полегшувала походи в туалет: достатньо було розсунути ці пластини, щоб помочитися