Жування – одна з початкових фаз процесу поглинання їжі, що складається в подрібнення, розтирання та перемішування їжі зі слиною, в результаті яких відбувається формування харчової грудки. Жування окремої порції їжі, що знаходиться в ротовій порожнині, триває в середньому 10-15 с.
При акті жування їжа рухається весь час між внутрішньою поверхнею щік, твердим піднебінням і язиком, причому притисканням язика про тверде піднебіння досягається подальше розминання, роздавлювання їжі і більш-менш досконале змішання її зі слиною з метою утворення харчової грудки (bolus), зручного для проковтування.
Центр – у довгастому мозку. Під час глоткової фази гальмуються розташовані поруч центри дихання та жування. А. Кислий хімус подразнює рецептори антрального відділу шлунка, що запускає інтраорганний рефлекс.
Довго жувати корисно. Чим краще і дрібніше пережована їжа, тим краще вона змочується слиною і згодом легше пересувається стравоходом. Більше того, процес травлення починається вже у роті: у слині для цього є ферменти. Зрештою, великими шматками можна придушитися.