У лікуванні важких форм дифузного нейродерміту використовують глюкокортикоїди всередину, циклоспорин, такролімус, метотрексат, азатіоприн та світлолікування. Для придушення сверблячки застосовують H1-блокатори (антигістамінні препарати) з седативною дією (дифенгідрамін, гідроксизин, цетиризин).
При нервовому дерматите на шкірі з'являються набряклість та почервоніння, а також ущільнення та огрубіння її верхнього шару. Колір в області ураження може змінюватись від ніжно-рожевого до яскраво-бордового. Крім того, при інтенсивному розчісуванні на місці бульбашок з'являються виразки. Вони можуть кровоточити та нагноюватися.
Нейродермітом або нейроалергодерматоз називають хронічне шкірне захворювання, що характеризується утворенням висипань, мокнутия, ділянок пігментації на шкірі і сильним свербінням. Хвороба має рецидивуючий перебіг, причому періоди загострення трапляються досить часто.