Вимова голосних звуків залежить від цього, як і позиції цей звук перебуває — у сильної (під наголосом) чи слабкої. У сильній позиції звуки [а], [е], [о], [у], [і], [и] вимовляються чітко, без змін.
Слова складаються із складів. Склади складаються з літер, які позначають голосні і згодні звуки. В односкладових словах голосні звуки під наголосом звучать так, як вони називаються в абетці. Наголос – це виділення звуку чи цілого слова більшою силою голосу.
Якщо повітря зустрічає перешкоду тільки в гортані, а потім вільно, як при диханні, проходить через ротову порожнину, то виходить звучання, яке називається голосом, або тоном. Так утворюються голосні звуки.
Голосні звуки складаються із голосу. При проголошенні голосних рот відкритий, повітря виходить вільно, не зустрічаючи перешкод. Глухі приголосні складаються з шуму, а дзвінкі – з шуму та голосу. При виголошенні приголосних повітря у роті зустрічає перешкоди – губи, зуби, язик.